Польща має багатий фольклор, у якому особливе місце посідають народні костюми. Це не просто вбрання — це символи культурної ідентичності, що відображають історію, звичаї та унікальність кожного регіону. Вони досі активно використовуються під час свят, фестивалів, весіль і виступів фольклорних колективів.
Одним із найвідоміших польських строїв є костюм краківський (strój krakowski), що походить із регіону Малопольщі. Жінки носять яскраві спідниці з квітковими орнаментами, вишиті сорочки, жилети з паєтками та великі червоні коралі. На голові — квіткові вінки або хустки. Чоловіки — у темних штанах, кольорових жилетах і капелюхах із павиним пір’ям. Цей костюм став символом Польщі й часто використовується як національне вбрання.
Не менш вражаючий — костюм Łowicki з Мазовії, відомий своїми вертикальними смугами яскравих кольорів. Тут велику роль відіграє ручна вишивка та орнаменти, які передаються з покоління в покоління. Фартухи, хустки, капелюхи та стрічки — усе це частина ретельно продуманого ансамблю. Саме Łowicz славиться своїм різнокольоровим паперовим декором і фольклорною музикою.
Кожен регіон Польщі має власний стиль: Podhale (Татри) — це гуцульський вплив: шкіряні пояси, гірські шапки, вовняні накидки. У Кашубії домінують сині та білі кольори, а в Сілезії — стриманіші, з декоративними головними уборами. Цікаво, що навіть в межах одного регіону костюми можуть відрізнятися в залежності від села або соціального статусу.
Народне вбрання в Польщі нерозривно пов’язане з музикою та танцями. Під звуки скрипки, акордеона та барабана виконуються такі традиційні танці, як krakowiak, oberek, mazur, polonez. Вони мають свої ритми, рухи та сценічну манеру, що відображає характер народу: енергійний, пристрасний і водночас елегантний.
Народні костюми — це живе мистецтво, що передається не лише в музеях, а й на вулицях польських міст під час фольклорних свят. Для українців у Польщі знайомство з цим аспектом культури може стати надзвичайно цікавим і емоційним досвідом. Участь у таких заходах — чудовий спосіб інтеграції та відкриття краси традицій, що зберігаються століттями.